Ключеві компетентності

Компетентності

Під ключовими компетенціями маються на увазі найбільш універсальні за своїм характером і ступеня застосовності компетенції. Їх формування здійснюється в рамках кожного навчального предмета, по суті, вони – надпредметні.

Компетенції слід відрізняти від освітніх компетенцій, тобто від тих, які моделюють діяльність учня для його повноцінного життя в майбутньому. Наприклад, до певного віку громадянин ще не може реалізувати будь-яку компетенцію, але це не означає, що її не слід у школяра формувати. У цьому випадку говорять про освітню компетенції.

Освітня компетенція – вимога до освітньої підготовки, виражене сукупністю взаємопов'язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня по відношенню до певного кола об'єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності. Вона складається з:

• загально метапредметні (для всіх предметів або ключеві компетентності) або надпредметні (міжпредметні) компетентності, що визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв'язуючи від повідні проблеми (О. Пометун) та спрямування на формування критичного мислення, рефлексії, визначення власної позиції тощо,
• міжпредметну (для циклу предметів або освітніх галузей),
• предметну (для кожного навчального предмета) - частки стосовно двох попередніх рівнів компетентності, що мають конкретний опис і можливість формування в рамках навчальних предметів

Компетенції для учня – це образ його майбутнього, орієнтир для освоєння. Але в період навчання у нього формуються ті чи інші складові цих «дорослих» компетенцій, і щоб не тільки готуватися до майбутнього, а й жити в сьогоденні, він освоює ці компетенції з освітньої точки зору. Освітні компетенції відносяться не до всіх видів діяльності, в яких бере участь людина, наприклад, дорослий фахівець, а тільки до тих, які включені до складу загальноосвітніх областей та навчальних предметів. Такі компетенції відображають предметно-діяльнісну складову загальної освіти і покликані забезпечувати комплексне досягнення його цілей.

Можна навести такий приклад. Учень в школі освоює компетенцію громадянина, але в повній мірі використовує її компоненти вже після закінчення школи, тому під час його навчання ця компетенція фігурує в якості освітньої.

Таким чином, компетентності набуваються протягом засвоєння всього змісту освіти; вони не пов’язані з конкретним предметом, до них належать компетентності, що їх можна набути під час засвоєння не одного предмета, а тільки декількох, або всіх одночасно (тобто використовуючи всі навчальні можливості, пропоновані формальною і неформальною освітою); вони можуть бути метафорично визначені як персональні засоби, „ноу-хау”, „процедурні знання” учнів. Вони є основою для створення особистого навчального середовища (міжнародний експерт О. Крисан). Що надає можливість «розрізнення між суттєвою (необхідною, важливою) та другорядною інформацією» та розглядає як складову спеціально предметної компетентності з рідної мови та літератури, хоча йдеться, передусім, про ключові, надпредметні компетентності

Перелік ключових компетенцій за О. Хуторським (відповідно провідних цілей загальної освіти, досвіду особистості, а також основних видів діяльності учня), які дозволяють учню оволодівати соціальним досвідом, формувати навички практичної діяльності в суспільстві:

• ціннісно-смислова компетенція, що пов’язана з ціннісними уявленнями учня, його здатністю до орієнтування в житті;
• загальнокультурна компетенція, яка означає, що учень має знання й досвід у певних видах діяльності;
• особливості національної й загальнолюдської культури, культурологічні засади сімейних, соціальних суспільних явищ і традицій, роль науки й релігії в житті людини;
• компетенції у сфері побуту й культурного дозвілля;
• навчально-пізнавальна компетенція, як сукупність компетенцій учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності;
• вміння обирати ціль, планування аналізу, рефлексії, самооцінки, навчально-пізнавальної діяльності;
• інформаційна компетенція, що пов’язана з формуванням уміння самостійно добувати, аналізувати, обирати необхідну інформацію;
• комунікативна компетенція, що містить оволодіння способами взаємодії з людьми, навичками роботи в групі;
• соціально-трудова компетенція як оволодіння знаннями й досвідом у громадянсько-суспільній діяльності, соціально-трудовій сфері, галузі сімейних стосунків, питаннях економіки і права;
• компетенція особистісного самовдосконалення, яка спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного й інтелектуального саморозвитку. 

Додаток до електронного журналу «Теорія та методика управління освітою»,Вип № 1, 2010 р. Ключова компетентність, на думку українських педагогів життєві (ключові) компетенції зазначені таким чином:

• поліфункціональність: дає змогу вирішувати різноманітні проблеми в різних сферах особистого й суспільного життя;
• надпредметність і міждисциплінарність: застосовані не тільки в школі, а й на роботі, в сім’ї, у політичній сфері тощо;
• багатомірність: охоплюють знання, розумові процеси, інтелектуальні, навчальні й практичні вміння, творчі відкриття, стратегії, технології, процедури, емоції, оцінку тощо;
• забезпечують широку сферу розвитку особистості та її логічного, творчого й критичного мислення, самопізнання, самовизначення, самооцінки, самовиховання тощо.

Для оцінювання використання наскрізних змістових ліній під час засвоєння предметних компетентностей підходить:

• навчально-пізнавальна компетенція, як сукупність компетенцій учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності;
• вміння обирати ціль, планування аналізу, рефлексії, самооцінки, навчально-пізнавальної діяльності, визначення власної позиції;
• інформаційна компетенція, що пов’язана з формуванням уміння самостійно добувати, аналізувати, обирати необхідну інформацію;
• комунікативна компетенція, що містить оволодіння способами взаємодії з людьми, навичками роботи в групі;
• соціально-трудова компетенція як оволодіння знаннями й досвідом у громадянсько-суспільній діяльності, соціально-трудовій сфері, питаннях економіки і права;
• компетенція особистісного самовдосконалення, яка спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного й інтелектуального саморозвитку;
• надпредметність і міждисциплінарність;
• розвиток особистості та її логічного, творчого й критичного мислення, самопізнання, самовизначення, самооцінки, самовиховання тощо.

Наприклад, щоб "продемонструвати творче мислення” треба:

• використання, оцінювання й постійне поліпшення власних стратегій розв’язання питання; 
• озроблення деяких моделей дії та прийняття рішення в динамічному світі;
• формування й застосування навичок критичного  мислення;
• використання різних прийомів аргументування в різних соціальних контекстах

Існують три рівні інтеграції змісту навчального матеріалу:

Внутрішньопредметна	Міжпредметна	Транспредметна
інтеграція понять, знань, умінь та іншого всередині окремих предметів.	синтез фактів, понять, принципів двох і більше дисциплін	синтез компонентів основного додаткового змісту освіти, наскрізні зв’язки, кроспредметні

Висновок:

компетентнісний підхід направлен:

• на вільне мислення вчителя та учня;
• на формування надпредметних знань і умінь, що готують школяра до соціальних умов суспільства;
• на самостійне добування інформації та усвідомлення її необхідності для себе;
• на формування лідерських якостей, як доброго організатора у розкритті не лише особистих якостей, а й потенційних можливостей всіх членів групи.